У ніч на 15 червня 2026 року, під час чергової масованої атаки на Київ, російський ударний безпілотник влучив у будівлю Свято-Успенського собору Києво-Печерської лаври. Цей акт варварства спричинив загоряння покрівлі храму, що є однією з найбільших святинь українського та світового християнства.
Дрон-камікадзе влучив у серце української святині
За даними Служби безпеки України, пожежу на даху собору спричинив російський ударний дрон «Герань-2», що є версією іранського дрона-камікадзе типу Shahed (джерело: telegram-канал СБУ). Влучання відбулося близько 1:50 ночі. Вогонь охопив значну частину покрівлі. На місці інциденту оперативно працювали пожежні розрахунки, однак згодом почався дощ, що, за словами деяких користувачів соцмереж, стало «рукою Бога», яка врятувала собор від повного знищення.
Міністерство оборони РФ, зі свого боку, поширило неправдиве твердження про те, що Успенський собор нібито пошкодила несправна ракета від ЗРК Patriot (джерело: telegram-канал Міноборони РФ). Однак СБУ спростувала ці заяви, представивши результати аналізу уламків безпілотника, знайдених на місці влучання.
Намісник Лаври, митрополит ПЦУ Авраамій, емоційно прокоментував подію: «Відчуття було таке, ніби ворожа куля попала тобі в серце. Прямо в серце! Їм вдається завдавати болю. Але хочу їм (Росії) сказати, що ви не проти нас ведете боротьбу, а ведете боротьбу проти Бога». Він також зазначив, що удар припав на неділю «всіх українських святих», що символічно підкреслює неприйняття Росією курсу України на повне відокремлення.
Реакція українського духовенства та влади: «Варварство проти Бога»
Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній назвав російського президента Володимира Путіна «кремлівським антихристом». «Черговий російський злочин проти людяності, проти історії, проти християнства… Пресвятая Богородице, зупини ірода!» — написав Епіфаній у соцмережах.
Світська влада України також рішуче засудила атаку. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що, завдавши удару по Києво-Печерській лаврі, «Путін назавжди вписав своє ім’я у список найгірших варварів в історії». Посол України у Великій Британії Валерій Залужний наголосив: «Ось так виглядає «рускій мір». Абсолютне зло!… Пожежа в Києво-Печерській лаврі. Ще один доказ навмисного знищення усього українського».
Після руйнувань Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври відвідав президент України Володимир Зеленський.
Історичні паралелі: Лавра як мішень ворогів українства
Києво-Печерська лавра, заснована у 1051 році за часів князя Ярослава Мудрого святими Антонієм і Феодосієм, відігравала ключову роль в історії України-Руси. Вона була не лише найбільшим осередком Київської держави в XI-XIII століттях, але й центром обговорення державних ідей, де працювали видатні мислителі. Лавра мала власну бібліотеку, тут були створені фундаментальні твори, такі як «Повість временних літ» та «Києво-Печерський Патерик».
Історія Лаври сповнена спробами її знищення чи підкорення ворогами української державності. Її руйнували половці у 1096 році, ростово-суздальський (московський) князь Андрій Боголюбський у 1169 році, монголо-татари у 1240 році. Навіть на початку XVII століття Лавра була центром унезалежнення українського християнства, де гетьман Петро Сагайдачний із Запорізьким військом у 1620 році записався до Київського православного братства. Однак після входження України до складу Московської держави у другій половині XVII століття розпочався наступ на її права з боку Московського Патріархату, що призвело до вилучення Лаври з-під юрисдикції Київського митрополита у 1688 році та заборони друку українських книжок у 1720 році.
Особливо нищівних ударів Лаврі завдав радянський імперський режим. У листопаді 1941 року, під час Другої світової війни, радянські НКВСівці підірвали центральну святиню Лаври – Успенський собор XI століття. Довгі десятиліття після війни радянська пропаганда намагалася покласти вину за це на німців. Собор простояв у руїнах до кінця XX століття, але був відбудований у незалежній Україні та освячений у серпні 2000 року.
Сьогодні, за злою іронією історії, Москва вдруге намагалася знищити Успенський собор, що зазначив і третій президент України Віктор Ющенко, нагадавши про обстріли Лаври більшовицькою артилерією у січні 1918 року. Українська письменниця Оксана Забужко у соцмережах емоційно прокоментувала подію: «Згадали, виродки чекістські, як вони її (лавру) в сорок першому палили! Що, ресентиментик засвербів?… Недовго вам, с*ки, зосталося».
Масштаби руйнувань: Культурна спадщина України під ударом
Удар по Києво-Печерській лаврі – не поодинокий випадок. У ту ж ніч на 15 червня 2026 року російськими дронами були уражені й інші знакові об’єкти української історії та культури, зокрема:
- Мистецький арсенал у Києві;
- Національна кіностудія імені Олександра Довженка (де згоріло сховище багаторічної колекції костюмів для кіно);
- Харківський художній музей;
- Будинок органної та камерної музики у Дніпрі.
Це не перше пошкодження Києво-Печерської лаври під час повномасштабного вторгнення. Наприкінці січня 2026 року уламки російських дронів вже пошкодили корпус №66 (вхідну частину до Дальніх печер) та корпус №67 (Аннозачатіївську церкву). На початку цього року «шахедами» також було атаковано Свято-Успенський чоловічий монастир в Одесі, а у липні 2023 року уражено Свято-Преображенський кафедральний собор в Одесі. Обстрілів зазнавала і Святогірська лавра на Донеччині.
Заступниця керівника Офісу президента України Олена Ковальська повідомила, що станом на сьогодні «росіяни зруйнували 937 культурних об’єктів, 336 храмів, мечетей і синагог, 1507 лікарень та 5453 школи, профтехучилища й університети». Генеральний прокурор Руслан Кравченко додав, що з початку повномасштабного вторгнення російські військові пошкодили або знищили майже дві тисячі пам’яток культури, понад сотня з яких – об’єкти під егідою ЮНЕСКО.
Наслідки для церковного діалогу та міжнародного визнання
Удар по Лаврі викликав питання щодо подальшого діалогу між ПЦУ та Українською православною церквою (Московського патріархату), особливо враховуючи, що УПЦ (МП) була усунута з Верхньої лаври у 2023 році, а Свято-Успенський собор передано ПЦУ.
Керівник інформаційно-просвітницького відділу УПЦ, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент, заявив, що «рани Успенського собору являють собою трагедію зраненого війною українського народу», рішуче засудивши військову агресію Росії. Водночас предстоятель УПЦ, митрополит Онуфрій, публічних заяв не робив.
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) вкотре закликала духовенство та вірних УПЦ (МП) вийти зі складу Московського патріархату, який «давно уже виправдовує зло, дітовбивство і богохульство». Згідно з останнім соцопитуванням, 54% українців підтримують злиття ПЦУ та УПЦ, а 80% виступають за розрив зв’язку УПЦ з російською церквою.
Удар по Лаврі також викликав відгук у світі. Румунський патріархат висловив «глибоке занепокоєння і смуток», наголосивши, що атаки на святині завдають шкоди спільній духовній спадщині людства. Це піднімає питання про те, чи прискорить цей злочин міжнародне визнання Томосу про автокефалію ПЦУ, наданого Вселенським патріархом Варфоломієм у 2019 році, особливо на тлі палкої підтримки патріархом РПЦ Кирилом російської агресії.
Атака на Києво-Печерську лавру є черговим свідченням антихристиянської та варварської сутності російського режиму, який цілеспрямовано знищує українську культурну та духовну спадщину. Цей злочин не лише завдає болю українському народу, але й ставить гострі питання перед світовою спільнотою та православними церквами щодо їхньої позиції стосовно агресора та його союзників у церковному світі.
