Українські міста-мільйонники, зокрема Київ, Харків, Дніпро та Одеса, опинилися під загрозою російських атак на системи водопостачання. Очільники держави та профільні експерти застерігають про наміри ворога позбавити мегаполіси води. Видання “Радіо Свобода” провело детальне розслідування, щоб оцінити реалістичність цих сценаріїв, поспілкувавшись з представниками водоканалів, експертами та місцевою владою. Особливу увагу було приділено досвіду Миколаєва, який уже зіткнувся з серйозними проблемами водопостачання.
Загроза водної блокади: чи реальні сценарії для українських міст-мільйонників?
Заяви про можливі удари по водній інфраструктурі лунають з високих трибун. Станіслав Ігнатьєв, очільник ради Української асоціації відновлюваної енергетики, в ефірі “Київ24” заявив, що “ворог намагатиметься залишити Київ без води, і до цього треба готуватися кожному киянину”.
Президент Володимир Зеленський неодноразово цього року попереджав про плани Кремля. Так, 25 березня він повідомив, що РФ “готує операцію проти систем водопостачання” України. А вже 3 квітня, посилаючись на нові розвідувальні дані, зазначив, що російські війська “будуть бити по водопостачанню, мостах, дамбах і насосних станціях”, закликаючи до посилення захисту критичної інфраструктури.
Народний депутат від “Слуги народу” та член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк також попереджав про небезпеку не лише для столиці, а й для інших великих міст. “Їх цікавить водопостачання у містах-мільйонниках: Київ, Дніпро, Одеса, Харків… Міста-мільйонники вони, швидше за все, будуть намагатися позбавити можливості подавати воду та робити водовідведення”, – заявив парламентар.
Фекалії у водопроводі: наскільки велика паніка?
Одним із найгостріших питань, що викликало суспільний резонанс, стало обговорення долі Бортницької станції аерації (БСА) та можливості потрапляння нечистот у водопровід. Народний депутат Микита Потураєв в ефірі “Свобода Live” “Радіо Свобода” розповів, що на зустрічі президента із “Слугами народу” 25 травня піднімалося питання: “що буде з Бортницькою станцією аерації та чи не потече у киян гівно з кранів”.
Потураєв наголосив, що президент опікується питанням надання Україні ракет PAC-3 для комплексів Patriot, щоб захистити станцію від подібних сценаріїв. Бортницька станція аерації – ключовий об’єкт, що очищує до 2 мільйонів кубометрів стічних вод Києва та прилеглих населених пунктів щодня. Після атаки на Київ 24 травня ширилися чутки про пошкодження БСА, проте “Київводоканал” спростував цю інформацію, запевнивши, що всі об’єкти працюють у штатному режимі.
Дмитро Новицький, президент асоціації “Укрводоканалекологія”, назвав паніку, яку сіють окремі депутати, “безвідповідальною”. Експерт пояснив, що потрапляння фекалій у систему водопостачання є неможливим, оскільки ці системи принципово роз’єднані на рівні проєктування. Крім того, БСА має резервні можливості для продовження роботи навіть у разі атаки. “Навіть один потужний удар по станції не призведе до критичної зупинки. Можливо, буде знижений тиск в системі водопостачання для того, щоб зменшити кількість стічної води на станцію аерації”, – підкреслив Новицький.
Водночас, експерт з питань ЖКП Олег Попенко застерігає про іншу проблему – перемерзання каналізації у багатоповерхівках, що може повторитися, як це було у січні 2026 року на столичних Теремках через тривалу відсутність опалення. “Ця проблема може повторитись, тому що на сьогодні певна кількість будинків… не готові до опалювального сезону”, – наголошує Попенко, підкреслюючи необхідність постійного теплопостачання та резервних джерел живлення для будинків вище п’яти поверхів.
Міста без води: експертна оцінка та досвід Миколаєва
Дмитро Новицький, президент асоціації “Укрводоканалекологія”, зауважує, що водоканали серйозно ставляться до попереджень, але водночас вважає загрозу часто перебільшеною, що грає на руку Росії. Він наголошує, що системи водопостачання та водовідведення не є крихкими. “Системи водопостачання планували, проєктували, будували ще за радянських часів. І ті норми проєктування передбачали ризики військових дій”, – пояснив Новицький.
Підготовка водоканалів передбачає три рівні захисту: інженерний (габіони, бетонні конструкції), створення запасів (обладнання, труби, кабелі, паливо, генератори) та фінансовий резерв для аварійних робіт. Новицький визнає, що рівень підготовки різниться: “Чим більші міста, тим більші обсяги водопостачання, складніша система і більш потужні насоси, які треба забезпечувати електричною енергією більш потужними генераторами”.
Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, переконаний, що сценарій одночасного зникнення води у всьому Києві внаслідок одного влучання – неможливий. “Фізично це неможливо. Для того, щоб вода не потрапила в крани, потрібно, щоб росіяни вразили каналізаційно-насосні станції, яких величезна кількість по Києву. І зруйнувати одночасно всі станції неможливо”, – заявив він. Однак, тимчасові перебої у деяких районах, як це вже було взимку, залишаються реалістичними.
Досвід відключень електроенергії показав, що у Києві максимальний термін відсутності води становив до двох діб. Проте ситуація відрізняється в інших містах. Харків, як прифронтова зона, стикається з довшими зупинками через фінансові проблеми водоканалу та постійні обстріли. В Одесі вода може бути відсутня до 5 днів, що пов’язано з тривалими блекаутами у регіоні.
Як готуються регіони?
Харківська обласна військова адміністрація запевняє, що аналізує пошкодження та має плани на випадок нових атак: підключення до резервних свердловин, переведення обладнання на резервні джерела живлення, підвезення води, визначення місць забору питної та технічної води. Об’єкти КП “Харківські теплові мережі” забезпечені резервними джерелами електроживлення.
Дніпропетровська ОВА планує додатково захистити критичну інфраструктуру, забезпечити підприємства когенераційними установками та резервними генераторами. До 1 вересня 2026 року буде реалізовано проєкти альтернативного водозабору.
Одеська ОВА повідомляє, що 95,1% об’єктів водопостачання та водовідведення в області (2215 із 2329) уже забезпечені резервними джерелами електроживлення. Це включає 96,9% насосних станцій та очисних споруд (219 із 226) та 94,9% артезіанських свердловин та водонапірних башт (1996 із 2103). Також впроваджуються інженерні та організаційні заходи захисту, передбачені аварійні запаси та підвезення води.
Миколаївська ОВА інформує про інженерний захист першого рівня на критичних об’єктах та будівництво додаткових споруд. Регіон отримав понад 3,5 тисячі генераторів, частину яких передали водоканалам.
Досвід Миколаєва: уроки стійкості
У квітні 2022 року російські війська зруйнували водогін Дніпро–Миколаїв на окупованій частині Херсонської області, залишивши місто без основного джерела прісної води. Миколаїв, як зазначає “Радіо Свобода”, уникнув повного колапсу завдяки подачі технічної води з Бузького лиману, бурінню нових свердловин, встановленню систем очищення та розгортанню стаціонарних пунктів видачі води. Для доставки води використовували цистерни, переобладнані тролейбуси та інший спецтранспорт.
На думку Олега Попенка та Дмитра Новицького, досвід Миколаєва має стати прикладом для інших міст. “Миколаївводоканал” радить: “Готуйтеся до найгіршого сценарію, поки все працює. Досвід Миколаєва доводить, що за умов сучасної війни концепція “це велике місто, його не посміють/не зможуть залишити без води” – помилкова”.
Серед практичних порад: диверсифікація джерел водопостачання (50/50), розвиток артезіанських систем та автономних зон (наприклад, для Києва – окремо на правому та лівому берегах), облаштування свердловин біля лікарень, хлібозаводів та котелень з автономною системою очищення та генератором, а також постійні інформаційні кампанії для населення про необхідність мати вдома запас води на 3-5 діб.
Щодо захисту критичних об’єктів водної інфраструктури Києва, обласна військова адміністрація та водоканал відмовилися розголошувати деталі з міркувань безпеки.
Як підготуватися мешканцям міст?
Експерти рекомендують завчасно дізнатися розташування бюветів у своєму місті та тримати вдома необхідний запас води: 5 літрів питної та 10-15 літрів технічної води на одну людину на добу. Олег Попенко також радить мешканцям багатоквартирних будинків подбати про встановлення інверторів з установками зберігання енергії, щоб забезпечити постійну подачу води у разі довгострокового відключення.
Російські військові регулярно атакують українські міста та цивільну інфраструктуру. Керівництво РФ заперечує цілеспрямовані удари по цивільному населенню та об’єктах, однак українська влада та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини та ознаки геноциду. Цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення, зокрема водопостачання, з метою позбавити людей необхідних умов для життя, відповідають визначенню геноциду згідно з Конвенцією ООН 1948 року.
Дії Росії під час широкомасштабної війни, включаючи заяви про “неіснування” українців, публічні заклики до їх знищення, переслідування проукраїнськи налаштованих громадян, винищення інтелігенції, депортацію дітей та знищення української культурної спадщини, розглядаються правниками, дослідниками та правозахисниками як докази геноцидних намірів.
