Переклад розслідування американських фахівців дослідницької організації C4ADS щодо торгівлі краденим вугіллям з окупованого Донбасу (ОРДЛО). Під час написання матеріалу автори консультувались також з учасниками групи дослідників Інфорпост. Публікується вперше.
Автори – Джек Марголін, головний аналітик, Деніел Гершлаґ, консультант та колишній інтерн C4ADS.
Переклад – Ярослав Вішталюк (twitter.com/VJaroslaw).
Позаяк війна в Україні тягнеться вже шостий рік з обмеженими перспективами для розв’язку, її наслідки не обмежуються ані Донбасом, ані українцями, які намагаються вижити по обидва боки лінії вогню. Комерційна павутина заробітку на війні розкинулась далеко – від сусідньої Росії та Південної Осетії до Північної Кореї та Західної Європи. Це розслідування дослідило, як нитки цієї павутини перетинають державні кордони та сприяють продовженню смертельного конфлікту в Європі.
Серцем тривалої війни Росії в Україні є нелегальна торгівля вугіллям та металом, обсяг якої лише за звітами за три з половиною роки перевищив $286 мільйонів. Цей незаконний ринок пов’язує постачальників з окупованої території України (ОРДЛО) з покупцями по всьому світу, від Великобританії до Гонконгу і навіть до Північної Кореї. Для обходу санкцій та приховування справжнього походження цієї продукції російські компанії використовували складну мережу фірм, розташованих в Москві, Ростові та в самопроголошених республіках Південна Осетія та Абхазія. Як ми вже бачили в інших нелегальних схемах, ці мережі використовують закриті юрисдикції та складні мережива компаній для приховування своєї діяльності. Таким чином, глобальні ланцюги постачання смердять їхньою незаконно отриманою вигодою.
За даними відкритої звітності та вивчених групою C4ADS російських митних і корпоративних звітів, за багатьма з цих фірм проглядається фігура 34-річного біглого українського олігарха Сергія Курченка, якого місцеві ЗМІ називають «вугільним королем Донбасу». Російські митні звіти показують, що компанія «ТОВ «Газ Альянс», яка за даними міністерства фінансів США належить чи контролюється Курченком, посіла дев’яте місце серед найбільших експортерів антрацитового вугілля з Росії між 2016 та травнем 2019 року. Враховуючи ймовірну роль Курченка в нелегальному трансфері вугілля зі Східної України в Росію, існує ризик, що «Газ Альянс» експортує з Росії в інші країни незаконно вивезене вугілля з окупованих територій України.
Використовуючи митні декларації, інформацію з корпоративних звітів та фото і відео від українських розслідувачів, C4ADS у співпраці з the Washington Post спробував визначити масштаби цієї торгівлі, головних її учасників та потенційних закордонних покупців вугілля і металу, які нелегально вивозяться з Донбасу.
Економіка конфлікту в Європі
Коли російські війська окупували український регіон Донбас в 2014 році, на захопленій території опинились 115 зі 150 вугільних шахт України. Донбас багатий на мінеральні ресурси, особливо на високоякісне антрацитове вугілля. Поки Росія та самопроголошені «Донецька народна республіка» («ДНР») і «Луганська народна республіка» (ЛНР) вели війну проти України, діячі з обох сторін кордону знайшли способи скористатися цими природними багатствами. Як повідомлялося ще в 2015 році, російські компанії почали експорт великої кількості вугілля та металу з окупованих територій в Росію.
Згідно російських митних декларацій, російські компанії в співробітництві з лідерами «ДНР» та «ЛНР» перевезли 3,2 мільйона метричних тон вугілля з окупованих територій України в Росію з 2016 по 2019 роки. Деякі російські фірми, які завозили це вугілля, продавали його своїм споживачам в Росії та на міжнародних ринках. Це приносить значний прибуток – російські корпоративні звіти оцінюють собівартість антрацитового вугілля, імпортованого зі Східної України, в $0.04 за кілограм, тоді як російські митні декларації фіксують, що ті самі компанії, які купують вугілля з Донбасу, продають його за кордон вже по $0.07 за кілограм.
Якби ці компанії продали все вугілля, вивезене зі Східної України за цими цінами, вони б отримали щонайменше $96 мільйонів доларів доходу.
Управління контролю за іноземними активами США (OFAC) наклало низку санкцій на людей та компанії, що були залучені до цієї діяльності; та не зважаючи на це, всі ці персони продовжують торгувати цими продуктами на зовнішніх ринках. Ця торгівля, як зазначають ЗМІ, допомагає самопроголошеним «республікам» в їхній підтримуваній Росією війні проти України. Місцеві ЗМІ повідомляють, що ця діяльність продовжувалась ще не так давно, в квітні 2020 року, незважаючи на падіння ринків внаслідок пандемії COVID-19.
Питання масштабу
Використовуючи російські митні декларації про імпорт, C4ADS визначив, що від січня 2016 року до травня 2019 року російські компанії імпортували вугілля з окупованої території України на $129,142,962.05 доларів США.
Як випливає з тих же декларацій, донбаський антрацит становив 97% імпорту антрациту в Росію за той же період в ціновому та ваговому вимірі. Цей імпорт досяг свого піку в 2017 році, але продовжував тривати і в 2019 році, і в 2020.
Гравці
З боку Донбасу ця торгівля контролюється структурами, які знаходяться під номінальним контролем влади самопроголошених «республік» Донецька та Луганська. Згідно російських декларацій, головними експортерами в доларовому вимірі є «Республіканський центр «Торговий дім «Вугілля Донбасу» та «Державне унітарне підприємство Луганської народної республіки «Антрацит» відповідно. Заяви «органів» так званих «ЛНР» та «ДНР» свідчать, що ці структури офіційно перебувають під контролем цих самопроголошених «урядів». Відповідно доходи цих компаній збагачують «уряди» Донецька і Луганська, даючи їм змогу продовжувати підтримувану Росією війну проти України.
Географічна карта розташування суб’єктів господарювання на окупованих територіях України, які відвантажували вугілля до Росії з січня 2016 р. по квітень 2019 р. Темніші точки вказують, що більшість поставок йшло з цього місця.
З російського боку теж абсолютна перевага знаходиться у кількох покупців. У дев’яти головних російських імпортерів вугілля з окупованих територій України кількість купленого “чорного золота” становила 71% від загальної ваги імпортованої продукції за цей період. Ключові з них пов’язані з біглим українським олігархом Сергієм Курченком, який знаходиться під санкціями OFAC за його роль в нелегальній торгівлі. Російські ЗМІ вказують, що компанії Курченка були єдиними, яким уряд Росії дозволив здійснювати цю діяльність з березня 2018 року по листопад 2019 р.
Після скарг інших компаній Курченка було позбавлено монопольного права на донбаське вугілля. Незважаючи на санкції та конкуренцію російські митні звіти та місцеві ЗМІ підтверджують, що Курченко та його компанії, такі як «Газ Альянс», продовжують бути головними гравцями.
Олігарх-алхімік
Курченко – 34-річний український олігарх, який проживає в Москві, за даними на весну 2020 року. Українські джерела та міжнародні ЗМІ cтверджують, що між Курченком та Віктором Януковичем, колишнім президентом України, існує тісний зв’язок. В своїх статтях ЗМІ також стверджують, що Курченко тісно співпрацював з російським урядом, включно з радником президента Владіславом Сурковим та російською спецслужбою.
Прес-релізи OFAC та російські журналістські розслідування стверджують, що Курченко також контролює ПАТ «Внєшторгсервіс» та «ТОВ «Газ Альянс», два найважливіших учасника перевезення донбаського вугілля та металу в Росію та за її межі. Як повідомляється, «Внєшторгсервіс» контролював металургійні заводи та вугільні шахти, які були «націоналізовані» так званими «ЛНР» та «ДНР» з 4 квітня 2017 року. Російські медія зазначають, що в березні 2018 року компанія «Газ Альянс» стала єдиною компанією, якій було офіційно дозволено Міністерством економічного розвитку Росії імпортувати вугілля з «ДНР» та «ЛНР». Базуючись на дослідженні українських розслідувачів “Інфорпост” та російських корпоративних документах, група C4ADS визначила інші компанії, які, ймовірно, теж займаються торгівлею донбаським вугіллям під контролем Курченка— ТОВ «Перша логістична компанія» та ТОВ «Центр Ефективних логістичних рішень».
Частина корпоративної мережі Сергія Курченка. Компанії та персони, обведені жовтим, були визначені OFAC. Компанії, виділені білим кольором, імпортували чи експортували вугілля зі східної України відповідно до російських митних декларацій.
«Першу логістичну компанію» раніше очолювала Тетяна Анатоліївна Логвиненко (з 28 квітня 2014 р. по 15 вересня 2015 р.), яка також раніше була генеральним директором ТОВ «Афан-Голд» (з 7 лютого 2018 р. по 24 липня 2018 р.) – компанії, зв’язок яких із Сергієм Курченком було виявлено через публічні звіти та судову справу 2016-го року, коли Російський Національний Комерційний Банк намагався конфіскувати активи, які належали Курченку.
ТОВ «Центр ефективних логістичних рішень» раніше очолював Олег Олексійович Чорновол (з 24 серпня 2018 р. по 16 квітня 2019 р.), нинішній керівник ТОВ «Газ Альянс» (з 16 квітня 2019 року).
Згідно російських митних звітів, «Газ Альянс» часто виступає покупцем або стороною платежу за відвантажене на окупованих територіях України вугілля. В цих документах «Газ Альянс» одержав від «ДНР» та «ЛНР» вугілля загальною вартістю $38 мільйонів доларів США та загальною вагою 119 тисяч метричних тон з 2016 року по травень 2019 року. Це 31.7% загального імпорту донбаського вугілля в Росію за цей період по вазі.
«Газ Альянс» не просто платить за вугілля, що надходить з Донбасу в Росію – в російських експортних деклараціях ця компанія також вказана як експортер вугілля за кордон.
Хто купує
- Географічне розташування контрагентів в угодах на постачання вугілля, з якими отримувачем платежу виступає «Газ Альянс». Колір вказує шлях відвантаження – від відправника (жовтий колір) до одержувача (червоний).
В період з 2016 по травень 2019 років «Газ Альянс» виступає стороною-одержувачем платежів за експорт вугілля з Росії на загальну суму близько $2.9 мільярдів доларів. Цей показник значно перевищує видобуток вугілля на Донбасі, а це може означати, що «Газ Альянс» експортує також і вугілля російського походження. Ці поставки були призначені для Гонконгу, Нідерландів, Великобританії, Польщі, Туреччини та інших країн. Серед покупців є навіть спільне російсько-північнокорейське підприємство та компанія в самопроголошеній Абхазії.
Серед покупців вугілля «Газ Альянсу» та їхніх партнерів є компанії, які ведуть чесний бізнес, але вони можуть несвідомо порушити санкції та купити незаконно отримане вугілля. Інші компанії є офшорними структурами, які можуть бути ширмою, що приховує кінцевих покупців.
РасонКонТранс
В числі покупців «Газ Альянсу» є кілька компаній, розташованих в чутливих, з точки зору геополітики, юрисдикціях. Серед них компанії підтримуваних Росією абхазьких сепаратистів та держав-парій на зразок Північної Кореї. РасонКонТранс – один з таких покупців – спільне російсько-північнокорейське підприємство в порту Расон, Північна Корея. Хоча винятки ООН дозволяють РасонКонТрансу торгувати з Північною Кореєю, його операції включають купівлю товарів у «Газ Альянсу», який знаходиться під санкціями OFAC, що є свідченням обходу санкцій.
Згідно з російськими експортними деклараціями за 2018-2019 роки, «Газ Альянс» отримав від «РасонКонТрансу» за поставлене вугілля $41 мільйон доларів. Ці відправлення були здійснені різними юридичними особами, серед яких і безпосередньо сам «Газ Альянс».
«РасонКонТранс» зайняв цікаву ринкову нішу – він звільнений від санкцій ООН, поки експортує до Північної Кореї вугілля та метал, що походять з-поза її кордонів. Ці винятки стосуються саме російського вугілля та вугілля з інших країн, якщо держава-експортер заздалегідь повідомить про поставку Комітет з північнокорейських санкцій.
«РасонКонТранс», купуючи вугілля у «Газ Альянсу», піддає себе ризику купити вугілля, вкрадене на Донбасі. Хоч використовуючи відкриті джерела неможливо точно визначити, чи було поставлено «РасонКонТрансу» саме вугілля з Донбасу, ці операції цілком ймовірно можуть порушувати санкції OFAC.
Vartech Enterprises
Одним з найбільших покупців товарів у компаній Курченка є компанія Vartech Enterprises Ltd з Гонконгу. Відкриті джерела та корпоративні звіти пов’язують Vartech з іншими компаніями з мережі торгівлі вугіллям та металом, вивезеними зі східної України. Згідно російських експортних декларацій, Vartech отримав на $579 мільйонів доларів вугілля та більш ніж на $1.4 мільярди металу від «Газ Альянсу».
Інформація на сайті Vartech зазначає, що компанія займається «міжнародною оптовою торгівлею металом, залізною рудою, твердими, рідкими і газоподібними видами палива та вугіллям”. Російські митні звіти кажуть, що ця компанія отримала товарів на $2 мільярди доларів в період з 2016 по травень 2019 року. 84% цих поставок були здійснені компаніями з орбіти Сергія Курченка, включно з «Першою логістичною компанією», «Газ Альянсом» та «Центром ефективних логістичних рішень».
Єдина публічна згадка про Vartech Enterprises Ltd. є в статті українського блогу і пов’язана з низкою судових розглядів. Ці судові справи стосувались арешту в жовтні 2018 року 3 мільйонів тон гарячекатаної сталі та прокату на борту судна COMET (IMO 9146106), які нібито призначались для покупця в Німеччині, але насправді йшли до Vartech Enterprises Ltd. Українська влада заарештувала цю продукцію, оскільки з’ясувала, що вона походить з Алчевського металургійного заводу – підприємства на території східної України, яке знаходиться під контролем «Луганської народної республіки».
Корпоративні стосунки Vartech також пов’язують компанію з незаконною торгівлею вугіллям з Донбасу. Стефанус Янке, громадянин ПАР, який очолює Vartech Enterprises Ltd., також є директором гонконгської компанії Grecol Ltd. Відкриті джерела пов’язують Grecol Ltd. з іншим фігурантом незаконної торгівлі донбаським вугіллям – Олександром Мельничуком, колишнім «заступником міністра ЛНР», який підпав під санкції OFAC в 2018 році за свою причетність до незаконної торгівлі вугіллям. В українській судовій справі 2014 року про вилучення майна в офісному приміщенні в Києві згадувались печатки низки компаній, підконтрольних Мельничуку. Документи на Grecol Ltd. також були знайдені під час вилучення доказів.
Брудний бізнес
Ці корпоративні мережі та їх незаконна діяльність демонструють дещо більше, ніж просто порушення санкцій – ця торгівля вугіллям і металом створює конфліктну економіку. Особи, причетні до експорту вугілля зі східної України задіяні у фінансуванні війни Росії проти України, уникаючи українського оподаткування та руйнуючи місцеву інфраструктуру. Обсяги цієї торгівлі зафіксовані документально та свідчать, що прибуток від цього є суттєвою перешкодою для встановлення миру в Україні.
Розслідування C4ADS щодо донбаського вугілля показує, як невелика група кримінальних ділків може проникати на світові ринки. Ця залежність від транснаціональної системи торгівлі і фінансів, попри всю прибутковість, робить їх вразливими до дій правоохоронних органів та державних регуляторів. Завдяки правильним діям приватні компанії, державні регулятори та правоохоронні органи та навіть просто небайдужі громадяни можуть зіграти значну роль в припиненні цієї незаконної торгівлі.
Оригінал статті – c4ads.org
