Через 2 роки після нападу на мобільну групу “Щастя” суд виніс перший вирок. До 12 років в’язниці заочно засуджений командир групи снайперів “ЛНР” Сергій Лук’янов. Це сталося через рік після того, як військова прокуратура сил АТО заморозила попереднє розслідування, де підозрювалися бійці 92-ї ОМБР.
ДВІ АТАКИ НА ГРУПУ “ЩАСТЯ”
Вранці 2 вересня 2015 учасники зведеної мобільної групи “Щастя” в кількості шести чоловік виїхали на патрулювання. Група боролася з контрабандою в зоні АТО. На перехресті між селами Лопаскіне і Лобачеве, що в Луганській області, автомобіль підірвався на мінах. Довершили справу два постріли із гранатомета. Керівник групи, волонтер Андрій Галущенко (позивний Ендрю) і старший лейтенант податкової міліції Дмитро Жарук загинули. Решта пасажирів (співробітник СБУ і троє десантників) зазнали поранень різного ступеня тяжкості.
Перший вирок у справі про теракт стосовно Ендрю: прокуратура АТО знайшла альтернативу власному розслідуванню 01
Розслідуванням зайнялась військова прокуратура сил АТО. Від початку напад пов’язували із діяльністю Ендрю у боротьбі з контрабандою.
Але першими запідозрили не терористів, а “своїх”. У лютому 2016 підозри вручили двом бійцям 92 окремої механізованої бригади – Павлу Долженку і Олександру Свідру. Третю підозру – командиру роти Андрію Асосову оголосили в травні.
Але поки перші підозрювані були арештовані, трапився ще один напад.
1 березня 2016 між Трьохізбенкою і Лопаскіним обстріляли машину мобільної групи “Щастя”. Троє людей зазнали поранень.
Провадження за цим фактом відкрило Управління СБУ в Луганській області. Але далі розслідуванням займалась та сама військова прокуратура сил АТО.
ПЕРША ВЕРСІЯ: ВІЙСЬКОВІ “КРИШУВАЛИ” НАРКОТРАФІК У ЗОНІ АТО
На початку 2016-го, до того як стався другий напад, основним мотивом теракту проти “Ендрю” і його товаришів у військовій прокуратурі вважали викриття контрабанди наркотиків через окуповану територію річкою Сіверський Донець.
“Це вершина айсберга транснаціональної злочинності, де крутяться не просто великі, а дуже великі гроші”, – розповідав головний військовий прокурор Анатолій Матіос в інтерв’ю ТСН. Наркотики, начебто, везли з Азії через Росію, окуповані території Донбасу, Україну і в Західну Європу.
“Дуже професійно. Майже без залишення слідів. Крім того, сліди злочину і докази були знищені до приїзду слідчих різних груп”, – описував Матіос місце злочину.
Хай там як, а у текстах підозр бійців 92 бригади все мало більш прозаїчний вигляд. Там зазначалося, що Ендрю збирав дані про можливу причетність до покривання контрабанди в зоні АТО командира 92 ОМБР.
Масштаби контрабанди описуються в ухвалі про продовження запобіжного заходу сержанту 92 бригади.
“Впродовж березня-липня 2015 року ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з іншими особами, використовуючи надані йому повноваження головного сержанта розвідувальної роти 92 ОМБР, забезпечив безперешкодний проїзд вантажівок з товарами загальною вартістю близько 25 млн грн.., з них наркотичних засобів – на загальну суму 24 млн грн, через блокпости в зоні відповідальності вказаної бригади та понад 15 разів сприяв незаконному переміщенню вантажів (товарів), а також незаконному в’їзду осіб човнами через річку Сіверський Донець на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, зокрема, шляхом своєчасного попередження співучасників про роботу в цьому районі членів зведеної мобільної групи “Щастя”, – читаємо у матеріалах суду.
За версією слідства, бійці бригади змовились поміж собою щодо організації вбивства Ендрю.
” 02.09.2015 в період 05:00-06:00 год. ОСОБА_2 разом з іншими особами, дотримуючись заходів конспірації, прибув на перехрестя доріг між населеними пунктами Лопаскіно та Лобачево Новоайдарівського району Луганської області, на якому влаштував засідку, встановивши на узбіччі проїжджої частини дві міни МОН-50″, – йдеться в ухвалі.
На початку 2016 Матіос категорично заперечував, що за терактом стояли учасники ворожих диверсійно-розвідувальних груп.
“Неможливо з об’єктивних географічних, охоронних і бойових ситуацій і обставин було перебування диверсійно-розвідувальної групи іншої сторони”, – казав Матіос в інтерв’ю ТСН.
Вже на початку 2016, за словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса, слідство було на фінішній прямій. Здавалося б, справу ось-ось передадуть до суду. Але далі щось пішло не так.
У вересні 2016 розслідування було призупинено. Офіційна причина: у зв’язку із необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. 09.09.2016 українська прокуратура направила до Росії запит про міжнародну правову допомогу. Станом на квітень цього року справа все ще була заморожена. Про це нам стало відомо з матеріалів суду, оскільки один із підозрюваних оскаржував призупинення слідства.
ВЕРСІЯ ДРУГА: ХТО ТАКИЙ ТЕРОРИСТ ЛУК’ЯНОВ?
Як зазначено вище, було два провадження. Одне по вибуху у вересні 2015, розслідування якого призупинено, і друге, яке зареєстрували після обстрілу машини мобільної групи у березні 2016.
І саме в рамках цього останнього провадження 31 травня 2017 прокуратура оголосила підозру в скоєнні теракту і участі в терористичній організації такому собі Сергію Лук’янову. А уже 23 серпня Лисичанський суд Луганської області виніс вирок. Судили заочно. Відомо, що Лук’янов – мешканець Дебальцевого (ред. Дебальцево online).
Перший вирок у справі про теракт стосовно Ендрю: прокуратура АТО знайшла альтернативу власному розслідуванню 02
З тексту вироку дізнаємося, що Лук’янову інкримінували не обстріл автомобіля в березні 2016 (цей епізод узагалі не згадується), а саме події 2 вересня 2015 року, коли загинули Ендрю і лейтенант Жарук. Розслідували одне, а вийшли на інше.
За новою версією, напад на Ендрю і його групу спланував покійний бойовик “ЛНР” Армен Багірян на прізвисько Багі. Він та інші невизначені учасники “ЛНР” встановлювали пропускні пункти, через які за матеріальну винагороду переміщували людей і товари на окуповану територію.
За версією слідства, Ендрю та його люди, протидіючи контрабанді, заважали бізнесу Багі, і це послужило мотивом їхнього знищення.
Щодо засудженого Лук’янова, то йому відводиться роль спільника Багі.
В “ЛНР” Лук’янов мав прізвисько Терикон і служив командиром групи снайперів та начальником батальйону “народної міліції” – “Брянка СССР”.
Виконавцями теракту слідство називає невстановлених осіб. Лук’янов мав гарантувати їх безперешкодне пересування по підконтрольній Україні території і безпечне повернення до лінії розмежування.
У свою чергу, Багі мав забезпечити Лук’янова і виконавців теракту зброєю і боєприпасами, а також організувати їм перехід через лінію розмежування та повернення на окуповану територію.
Згідно з планом, виконавці із засідки мали привести в дію дві міни МОН-90 і за необхідності зробити постріли із ручного протитанкового гранатомета.
За інформацією слідства, виконавці прибули на місце теракту напередодні ввечері. Вночі вони розмістили на узбіччі дороги дві міни, а самі розташувались по периметру. Кількість людей слідство не називає.
О 6.10 ранку 2 вересня 2015 року, коли автомобіль, за кермом якого був Андрій Галущенко, виїхав на перехрестя, невстановлені особи одночасно активували дві міни, а потім ще двічі вистрелили по автомобілю з гранатомета.
Співробітники мобільної групи, які вижили, розповіли в суді, що на перехресті автомобіль різко зупинився. Один із них ударився головою. Інший стверджував, що бачив вибух біля машини і втратив на якийсь час свідомість. Після вибуху все лобове скло автомобіля було в наскрізних отворах, а решта вікон автомобіля – розбиті. Отямившись, вони почали відстрілюватися, а пізніше покинули автомобіль і він загорівся.
Також показання дали троє бійців 92 бригади (не ті, яким оголошено про підозру). Вони повідомили, що 2 вересня близько 6 ранку прокинулись, почувши кілька вибухів і стрільбу. Виїхавши на місце, вони побачили згорілий автомобіль і невстановлених осіб, які почали по них стріляти і у відповідь також зробили кілька пострілів.
За інформацією радіорозвідки, у момент теракту на місцевості діяло понад 2 тисячі мобільних номерів, серед яких номер Лук’янова. Встановлено, що з цього номера відбувалися численні розмови із невстановленими бойовиками “ЛНР”. Водночас зміст цих розмов не конкретизується, а тому неясно, чи йдеться в них про підготовку теракту.
Як свідок в суді виступила жінка, яка в лютому 2016 познайомилась із Лук’яновим. Під час спілкування вона дізналась, що він є активним учасником “ЛНР” і має прізвисько Терикон. Також жінка впізнала його голос у записі телефонної розмови із невстановленим бойовиком.
Суд визнав вину Лук’янова доведеною. Йому дали 12 років тюрми. Щоправда, заочно. Адже до суду він не з’явився. За даними правоохоронних органів, чоловік перебуває на окупованій території і досі є активним учасником “ЛНР”. За повідомленням СБУ в Тернопільській області, цей уродженець Донеччини, раніше несудимий, з квітня 2017 вже розшукується. Виявляється, на нього раніше вже була заведена справа за підозрою про участь у терористичній організації.
ОРГАНІЗАТОРА ТЕРАКТУ БАГІ РОЗСТРІЛЯЛИ
Перший вирок у справі про теракт стосовно Ендрю: прокуратура АТО знайшла альтернативу власному розслідуванню 03
Щодо так званого автора теракту громадянина Росії Армена Багіряна на прізвисько Багі, то провадження проти нього закрито у зв’язку зі смертю.
2 жовтня 2016 року Багі та ще двох бойовиків розстріляли в їхньому автомобілі. Це сталося на окупованій території. Обставини їхньої смерті нез’ясовані, але неодноразово звучали версії, що це можуть розборки поміж своїми.
Ось як про “Багі” писав волонтер АТО Родіон Шовкошитний:
“Багі був під протекторатом “міністра МВД ЛНР” Корнета та колишнього співробітника луганського СБУ, а нині цілого “міністра” “МГБ ЛНР” Пасєчніка. Маючи такий захист, Багі організував наркотрафік на “Велику землю”, плідно співпрацюючи з окремими військовими комерсантами однієї з бригад ЗСУ. Однак, жадібний Багі організував ще один бізнес, прибутками з якого ділився далеко не в тій мірі, в якій мав би. Це – контрабанда ювелірних виробів з заводу “Агат”, що знаходиться в окупованих Ровеньках. Цей трафік проходив також через тих самих окремих військових комерсантів однієї з бригад ЗСУ, але ще й з декількома представниками одного комерційного підрозділу ГУР, співпрацею з якими Багі вихвалявся. Далі ювелірка відправлялася на Харків, Київ та Одесу.
Все було добре. Багі став комендантом Славяносербська, в якому мешкав, а також зам командира 13 БТрО “НМ ЛНР” з тих таки Ровеньків. Бізнес ішов вдало. Багі так знахабнів, що 1 березня цього року (йдеться про 2016 рік, – авт.), біля Трьохізбенки скоїв напад на екіпаж зведеної мобільної групи “Щастя”, поранивши трьох.
Але..
Відбулася ротація в ЗСУ. Зайшла нова бригада, з якою треба було заново домовлятися. Чи то комерційної жилки в комбріга з комбатами нема, чи може совість і принципи є, але щось не склалось в них… Бізнес Багі пішов на спад, ще й “криша” “потекла”: Корвета заарештували за, прастіхоспаді, державну зраду, а Пасєчнік сидить на дупці рівно, бо став особистим ворогом Плотницького, і от-от відправиться або слідом за Корнетом, або у грунт.
Тож, чи то час настав пригадати Багі крисятництво з ювеліркою, чи це банальний переділ військової комерції”.
ПІДСУМКИ
За 2 роки з часу трагічної загибелі волонтера Ендрю військова прокуратура сил АТО зуміла представити одразу дві версії, які, м’яко кажучи, суперечать одна одн ій. У розслідуванні цих справ навіть були задіяні одні і ті ж слідчі.
Як вже описувалось вище, спочатку підлеглі Матіоса вважали, що міни на дорозі поклали бійці 92 бригади і в засідці сиділи, і стріляли також вони. Начебто, мстили за свого командира, під якого “копали” борці з контрабандою. Справа рухалася до передачі в суд. Але під приводом виконання запиту про міжнародну правову допомогу її заморозили.
Натомість військова прокуратура сил АТО області активізувала розслідування в іншому провадженні і принесла в суд протилежну версію: винні терористи “ЛНР” – Багі і Терикон.
Раніше головний військовий прокурор Анатолій Матіос категорично заперечував причетність терористів до вибуху автомобіля Ендрю. Авторитетно заявляв, що вони не могли туди потрапити.
Але тепер в суді підлеглий Матіоса стверджував протилежне. Хоча засуджений учасник “ЛНР” Лук’янов особисто не влаштовував вибух, але зумів доставити на українську територію невстановлених виконавців.
Прикметно, що про досягнення слідства у справі “Ендрю” у військовій прокуратурі не афішують. Відтак про вирок не знають навіть ті, кого це стосується безпосередньо. Зокрема, про нього не знав і Олег Халупський, який вижив у результаті тих подій.
“Я поки що не знаю результатів суду. Якщо він закінчився, то я, зокрема, маю їх отримати… Цікаво буде подивитись на аргументацію та докази військової прокуратури.. Ну а я думаю, що оскільки мова йде про контрабанду, то в цій справі замішані обидві сторони, і відправники і отримувачі. Хто брав участь в організації засідки, я, на жаль, не знаю… Але скептично ставлюся до можливості і бажання влади покарати організаторів та виконавців”, – розповів Халупський.
Щодо старої версії, то офіційно її ще не скасовували. Але, очевидно, що після цього вироку у справі бійців 92 ОМБР також має настати зрушення. Буде цікаво побачити, як тепер прокуратура перекваліфікує їхню участь. Принаймні, раніше відведена роль виконавців теракту ніяк не в’яжеться із тим, що написано у вироку Лук’янову.
Один засуджений терорист – утікач. А інший – мертвий.
Таке вирішення справи може бути дуже на часі, якщо у відомстві Матіоса уже “стомилися” від версії із “кришуванням” наркотрафіку в зоні АТО. Справді, занадто складна, а, головне, – небезпечна історія.
Ірина Салій, “Цензор.НЕТ”
